Анатолій Кучер

     Кучер Анатолій Васильович – український учений-економіст, педагог, фахівець у сфері аграрної економіки й економіки природокористування, доктор економічних наук, доктор філософії з педагогіки, професор, член-кореспондент Академії економічних наук України (АЕНУ), академік Академії наук вищої школи України (АН ВШ України), лауреат Національної премії України імені Бориса Патона.

    Народився 24 січня на Полтавщині. Закінчив факультет менеджменту і економіки Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва із відзнакою (2009), факультет філології та журналістики Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (2009), аспірантуру Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва (2012), докторантуру Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (2018). 2013 року захистив кандидатську дисертацію, 2018 року присвоєно вчене звання старшого дослідника, 2020 року захистив докторську дисертацію, 2026 року присвоєно вчене звання професора.

    Починаючи зі студентських років учителював. Після здобуття освіти працює в закладах вищої освіти (пройшовши класичний шлях від асистента до професора) та наукових установах (старший науковий співробітник, завідувач сектора, провідний науковий співробітник, головний науковий співробітник). Коло наукових зацікавлень широке: аграрна й екологічна економіка; екологічний менеджмент; управління екологічними проєктами; сталі, кліматичні й зелені фінанси; вища освіта.

  Основні напрями наукової діяльності вченого пов’язані з обґрунтуванням теоретичних, методологічних, концептуальних і прикладних засад формування сталої конкурентоспроможності аграрних підприємств, економіки деградації земель і сталого управління ґрунтовими ресурсами в аграрному секторі, стратегічних пріоритетів розвитку низьковуглецевого землекористування для адаптації аграрних підприємств до глобальних змін клімату, стратегії розвитку циркулярної аграрної економіки. Учений також досліджує дидактичні засади формування професійної компетентності майбутніх економістів-аграрників, фахової підготовки майбутніх екологів і менеджерів до сталого управління природними ресурсами.

   Основні наукові результати та пропозиції щодо регулювання конкурентних відносин на ринку оренди землі, законодавчого забезпечення раціонального використання земель, нормативно-правового регулювання охорони ґрунтів і збереження їхньої родючості реалізовано (1) під час підготовки проєктів Законів України та/або пропозицій до них: «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості» (2012, 2013), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого використання земель сільськогосподарського призначення» (2013), «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» (2013, 2015, 2017), «Про особливості правового режиму земель Національної академії аграрних наук України» (2014), «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення земельних відносин» (2015), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення механізмів збереження ґрунтів та економічного стимулювання відтворення їх родючості» (2017, 2018), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості українських ґрунтів» (2019), «Про особливості наукового забезпечення сільського розвитку» (2019), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони ґрунтів та відтворення їх родючості» (2022); (2) під час підготовки пропозицій до проєкту «Порядку економічного стимулювання заходів щодо використання та охорони земель і відтворення родючості ґрунтів» (2015) та до плану заходів з виконання «Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням» (2015), затвердженого Розпорядженням КМУ, і його імплементації (2016–2024), а також понад 20 доповідних записок, пропозицій й аналітичних матеріалів, які подано для розгляду та впровадження до органів державного та регіонального управління.

   Окремі результати досліджень реалізовано під час (1) корегування заходів й обсягу їх фінансування в рамках «Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» (2013); (2) підготовки пропозицій до проєктів: «Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року» (2013), «Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року» (2013), «Стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період до 2025 року» (2016), «Стратегії розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні на період 2030 року» (2020, 2021), «Стратегії моніторингу нейтрального рівня деградації земель сільськогосподарського призначення в Україні до 2030 року» (2021), «Стратегії продовольчої безпеки на період до 2030 року» (2021).

   За результатами досліджень за участю вченого розроблено й здійснено фінансово-економічне обґрунтування проєкту «Національної програми охорони ґрунтів України» (2015); проєкту Державної цільової програми «Великомасштабне обстеження ґрунтового покриву України» (2015); проєкту «Загальнодержавної цільової програми використання та охорони земель до 2033 р.» (2022); чотири концепції: «Агрохімічне забезпечення землеробства України на період до 2020 року (концептуальні положення)» (2013); «Концепція органічного виробництва сільськогосподарської продукції в Україні» (2015); «Концепція органічного землеробства (ґрунтово-агрохімічне забезпечення)» (2015); «Концепція досягнення нейтрального рівня деградації земель (ґрунтів) України» (2018); «Керівництво щодо управління засоленими ґрунтами. План реалізації Євразійського ґрунтового партнерства» (ФАО, 2017); «Стале управління ґрунтовими ресурсами в Євразійському регіоні» (ФАО, 2021); низку загальнодержавних і регіональних рекомендацій щодо економічного забезпечення формування конкурентоспроможності аграрних підприємств, досягнення нейтрального рівня деградації земель, адаптації землекористування до змін клімату, відтворення родючості ґрунтів, ефективного застосування добрив й інших ресурсів та впровадження інновацій в аграрних підприємствах.

  Автор і співавтор понад 450 наукових і науково-методичних праць, з-поміж яких монографії, концепції, рекомендації, наукові доповіді, статті, посібники, бізнес-тренінги, науково-популярні книги, словник, тези доповідей на міжнародних і всеукраїнських конференціях.